|
|
Переліт
Ми летіли за наступним маршрутом Львів-Стамбул-Абу Дабі (Емірати)-Куала Лумпур (Малайзія) – Соло (Індонезія). Перші два перельоти Turkish Airlines, решта Air Asia. Вартість квитків туди і назад близько 900 USD з особи.
 
В Turkish Airlines все так як в рекламі, “feel like a star”, смачна їжа, пледики, вино та пиво. Air Asia все значно простіше, їжа несмачна, води 100 мл на особу. Все решта можна докупити.
Маршрут був обраний так, щоб відвідати і Малайзію. Якщо летіти лише в Індонезію, то варто пробувати летіти напряму з Стамбулу на Джакарту (столиця Індонезії). Виїде швидше і можна уникнути ряду проблем під час транзитних перельотів. Головним застереженням є бюджетні авіалінії, в нашому випадку Air Asia, які не мають послуги транзиту. Коли вертались назад, Куала Лумпур – Абу Дабі чудом попали на літак. Нас відмовлялись пускати через відсутність арабської візи, яка нам була потрібна для того щоб вийти за паспорт контроль і взяти свій
Читати далі Індонезія
Малайзія (столиця Куала-Лумпур)
Півтора дні в Малайзії по дорозі до і з Індонезії. Що ми робили в Індонезії можна почитати тут.
 
Малайзія пахне квітами і морським гарячим повітрям. Це відчуваєш відразу, коли виходиш з літака і почуваєшся страшенно щасливим. Зазвичай великі міста, а особливо столиці нудні і відразу хочеться кудись втекти. Куала не така, є бажання залишитись. Особливо цікаві люди, на одній вулиці зустрічали мусульманок повністю закутаних в “шматку”, тільки очі стирчать, індійських жінок в сарі, китайських підлітків в міні-спідницях, чоловіків в мусульманськиз “халатах” і джинсах. І приємно було бачити, як ці всі культури мирно співіснують тут.
Добирання
З аеропорту до Куали Лумпур близько години рейсовим автобусом, квитки можна замовити відразу з квитками на літак, або купити в аеропорті. По дорозі цікаво було побачити пальмові плантації, місце проведення Формули 1, малазійську “силіконову долину” Cyberjaya.
Поселились/Сhina Town
В Куалі ми провели дві ночі, першу ніч поселились в районі China Town. Від автобусної
Читати далі Малайзія
 Анталія – велике місто з купою людей та багатоповерхівок. Тому не довго думаючи Анталію проїхали транзитом: автобус з аеропорту на автобусну станцію і автобус до поселення Olimpos.
Olympos (Олімпус) – маленьке і дуже симпатичне село на узбережжі. Годину з гаком автобусом від Анталії вздовж траси #400. Потім ще маленьким бусом спуск до моря.
Olympos знаходиться в вузькій долині між кам’янистими горами. 10-15 хвилин пішки через територію музею. В музеї розвалини старого і колись важливого міста Olympos – стіни, могили, залишки будинків – все що залишилося від давньої цивілізації лікійців. Щоб пройти до моря треба купити квиток. На один раз 3 ліри, на тиждень 5 лір.
Зупинилися в пансіоні “Bayrams”. Подібних є багато, але цей здається найкращий. Атмосфера супер позитивна. Маленькі будиночки з дошок. Є прості і є з душом та з кондиціонером. Ми жили в найпростішій кімнаті на чотирьох. 25 лір з особи. Включено сніданок
Читати далі Туреччина, околиці Анталії
Агов, шановна громадо, стартуємо (четверо) після Дня незалежності за маршрутом : Полонне – Київ – Москва – Іркутськ (все поїздом), три дні Байкалу – Монголія ( У-Б, Гобі, трохи тайги) – Пекін (поїздом) – стіна – Тяньцзінь – Куала-Лумпур(літак) – декада в півостровній Малайзії – Джод’якарта (літак) – три тижні Індонезії включно з вулканами, храмами, пляжами і варанами -Балі – К-Л (літак) – Тянцзінь (літак) – Пекін – Москва – Київ – Полонне (все поїзд), десь до кінця жовтня. Може хтось в цей час буде блукати Азією – маякніть, зустрінемося.
В аеропорту Делі нас мав чекати джип, але його пошуки закінчилися невдачею. Цим одразу ж вирішили скористатися місцеві шахраюваті таксисти, запропонувавши нам всього лише подвійну(!) ціну. Проте, в результаті телефонних переговорів з власником джипу ламаною англійською з’ясувалося, що водій нас таки чекає…уже другу добу. А тому заморився і заснув. Власник щось там наплутав з датами вильоту і прильоту. Щасливі від уже майже несподіваної зустрічі, ми відправилися на північ до серця Країни Снігів у вигнанні – Дхарамсали.
Дорога пролягаля через Раджастан, а там, як завжди, буяло помаранчеве свято (мітинги «Нашої України» відпочивають у порівнянні з буднями Пенджабу).
Дхарамсала нас зустріла перезвоном молитовних барабанів, хором авто клаксонів та ом-мані-падме-хумом у російському виконанні.
Готель (хі-хі) Rainbow House гостинно відчинив нам свої рипучі двері. Нас вітав хазяїн індус-поліглот, який не знає ще хіба що української і його вірний пес-вегетаріанець, який згодом, пронюхавши про наші м’ясні консерви та традиційну
Читати далі Подорож в долину Кулу що на Хімачальщині.
 Ланкійський прикордонник погортав мій паспорт, повернувся на першу сторінку і пройшовся знову по доволі таки вже пошарпаним листочкам документу. Не знайшовши візи, він знизав плечами і ляпнув на чисту сторінку маленький чорний штампик. З нудьгуючим виглядом, ледь не позіхаючи мені в обличчя, не промовивши жодного слова, офіцер віддав мені книжечку з тризубом і подивився на наступного в черзі – молодого індуса, який з компанією друзів прилетів в Срі – Ланку розслабитись на вихідні. Зрозумівши, що з формальностями покінчено, я підхопив наплечник і попрямував до виходу з приміщення аеропорту.
Головне летовище острова.
Так, Срі – Ланка дійсно для українців безвізова країна, як і Малайзія, Монголія, Намібія, Еквадор чи Коста-Ріка.Що й казати, країни цікаві, екзотичні та недорогі, от лишень добратися до них з України непросто та й дорогувато. Українські авіакомпанії літають поки що в обмежене число країн, та й деруть за
Читати далі Срі – Ланка (антишенген -2)
|
|
Коментарі